|
“Новое время” повідомляє, що Муссоліні дістав перед шлюбом принцеси Іоланди нагороду — цеп Анонціади, що дає право на ранг “королевого кузена”. Нагорода ця дається тільки за дуже важливу національну заслугу.
З газет
Поволеньки-поволеньки, а вибивається-таки Муссоліні в люди. Був собі простим фашистом.
Бився навкулачках, зав'язував тугими вузлами сорочки в купальщиків на березі Тібру й реготався потім, за кущем сидячи, як який-небудь Пузіні чи яка-небудь Пуповіні ніяк не могли в сорочку влізти.
Зробили за це десяцьким чи соцьким у фашистів.
Потім уже на політичну арену випустили.
Почав вікна бити в редакціях соціалістичних газет, в кишені соціалістичних діячів кізяків накидати, калоші їхні гвіздками до долівки прибивати.
Лідером фашистським зробили.
Тут уже почалася справжня державна робота.
Уже не вікна в редакціях бив, а громити почав цілі редакції, бити почав соціалістів та комуністів і різних парламентських депутатів. Уже цегла не в моді, гатить Муссоліні з наганів та з браунінгів, а то й з кулеметів. Цілі міста почав за кілька часу наскоками брати.
Дивляться — геній державний, та миттю в прем'єр-міністри.
Та де в прем'єр-міністри?! Просто в диктатори смальнув.
Уже, можна сказати, не проста державна робота, а геніальна почалася.
Робітників в баранячий ріжок, соціалістів по в'язницях, парламент по шапці, комуністів до стінки.
Дивись, миттю і цеп Анонціади, найвища нагорода.
Разом з тим і двоюрідний королів брат.
А там ще яку сотню комуністів розстріляє — рідним королевим братом буде.
І далі, й далі, й далі...
Соціалісти й комуністи не переводяться, значить, нагороди, як із мішка, сипатимуться.
Так і дойде до королевого пращура, чи що.
Але все оте родичання не дуже показна, по-моєму, штука.
От цеп — це штука хороша.
Може-таки, хоч на цьому, почесному, цепі та повіситься...
|
