Тема 9. Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників.
Морфологія (від грец. morphe —форма і logos — слово, вчення) — розділ граматики, у якому вивчаються граматичні властивості (словозміна, словотворення, формотворення) слів, а також групування їх за частинами мови.
Частини мови — це такий лексично-граматичний розряд слів, який відрізняється від іншого розряду своїм значенням, властивими йому граматичними категоріями,основними синтаксичними функціями та засобами словотворення.
|
Частини мови
|
|
Повнозначні
|
- іменник
- прикметник
- числівник
- займенник
- дієслово
- прислівник
|
|
Неповнозначні
|
- прийменник
- сполучник
- частка
|
|
Вигук
|
Іменник — частина мови, яка має значення предметності і відповідає на питання хто? що? Іменник виражений у граматичних категоріях числа, роду, відмінка.
У реченні іменник найчастіше виступає підметом або додатком, але може бути й будь-яким іншим членом речення.
|
Предметність
|
|
назви конкретних предметів
|
назви істот
|
назви явиш природи
|
назви абстрактних, узагальнених понять
|
назви властивостей, дій, станів тощо
|
|
стіл, шафа,
книга
|
цуценя, людина, вовк
|
снігопад, град, дощ
|
боротьба, веселощі, аналіз
|
хоробрість, хода, жовтизна
|
Іменники – назви істот і неістот
Іменники можуть означати назви істот (хто?) та неістот (що?).
До істот належать іменники, що називають:
- осіб (мати, дитина, людина, футболіст, викладач);
- тварин (теля, кіт, голуб, зозуля, змія, комар, шершень);
- міфологічних істот (мавка, домовик, демон, чорт);
- померлих (мрець, небіжчик, покійник);
- означення людей у переносному значенні (зірка, дуб, пень, довбня);
Усі інші іменники є назвами неістот (кімната, метр, сміх, перемога, гурт, фінанси).
Зверніть увагу! Поділ іменників на істоти/неістоти не збігається з розрізненням живого/неживого в природі. Так, сукупність осіб: група, загін, хор, команда відносяться до неістот. Назви істот і неістот можна відрізнити за допомогою окремих відмінкових форм і питань. У назвах істот, осіб чоловічого роду збігаються форми родового і знахідного відмінка: немає (кого?) чоловіка, людей; бачу (кого?) чоловіка, людей. А в назвах неістот збігаються форми називного і знахідного відмінка: є (що?) зошит, ручки; бачу (що?) зошит, ручки.
|
Іменники
|
|
Загальні
(узагальнене найменування ряду
однорідних, однотипних предметів, . істот, явищ
|
Власні
(найменування одиничних предметів, істот чи явищ, виділених із однотипного ряду, або найменування чогось)
|
|
корабель, книжка, лисиця, завірюха
|
Івано-Франківськ, Європа, Київ, «Дніпро» (журнал)
|
Власні назви
|
Прізвища, імена, по батькові, псевдоніми, прізвиська
|
Назви окремих вищих посад
|
Почесні звання,
вищі військові звання
|
Індивідуальні географічні, територіально- адміністративні, топографічні, астрономічні . назви
|
Назви книг, журналів,
газет, пароплавів тощо
|
Назви центральних установ та організацій
|
|
Ярослав Мудрий, Василь Стус
|
Голова Верховної Ради України
|
Герой Радянського Союзу
|
Велика Ведмедиця, Чорне море
|
журнал «Вітчизна», фабрика «Прогрес»
|
Верховна Рада, Рада Міністрів
|
Іменники
|
Конкретні
назви предметів, явищ, навколишньої дійсності, що пізнаються органами
чуття людини
|
Абстрактні
не мають конкретного лексичного
значення, а називають поняття, явища, властивості, які не можна сприймати органами чуття
|
Збірні
назви сукупності однакових чи подібних предметів, що сприймаються як одне ціле
|
Зі значеннямречовинності— називають
однорідну масу, речовину
|
|
квітка, бджілка, Дніпро
|
щастя, простота, навчання
|
насіння, гудиння, козацтво
|
молоко, кисіль, папір
|
Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -їсть, -ств (о), -зтв (о), -цтв (о), -анн (я), -изм, -ізм, -їзм.
Абстрактні іменники вживаються переважно у формі однини. Речовинні іменники можуть мати форму однини (горох, бром) чи множини (дріжджі, гроші).
|
Рід іменників
|
|
Чоловічий
(він)
|
Жіночий (вона)
|
Середній
(воно)
|
Спільний
(він і вона)
|
|
кобзар, гетьман, півень
|
квітка, дівчина, пава
|
сонце, небо, ім'я'
|
сирота, забіяка, нахаба
|
1.Невідмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду: світлове табло, одне (один) екю, одне (один) евро.
1. Іменник гривня — жіночого роду, як і чеська (словацька) крона (корона).
2. Іменники спільного роду можуть бути виражені формою чоловічого роду (професор, лікар, лауреат) або формою жіночого роду (сирота, бідолаха).
3. Рід незмінюваних: іменників:
а) назви людей — мають рід відповідно до статі особи, яку позначають (портьє, денді —чоловічого роду; мадам, фрау— жіночого);
б) назви тварин, птахів належать до чоловічого роду (нанду, шимпанзе, але цеце (муха), івасі (риба) — жіночого роду);
в) незмінювані власні назви залежать від граматичного роду означуваної ними загальної назви: ріка Міссіпі – жіночий рід.
До чоловічого роду належать слова: аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь; біль, дріб, живопис, запис, літопис, зяб, кір, машинопис, напис, опис, перекис, пил, підпис, полин, поступ, пропис, розсип, рукопис, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь.
До жіночого роду належать слова: антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, розкіш, філігрань, фланель.
Деякі іменники мають варіантні форми роду. Правильними є обидві: абрикос — абрикоса, вольєр — вольєра, жираф — жирафа, зал — зала, клавіш — клавіша, мозоль —мозоля, спазм — спазма.
Іменниками як чоловічого, так і жіночого роду можуть бути слова: ґандж, дрож, жужіль, кужіль, купіль і фальш.
|
Відмінки іменників
|
|
прямі
(вживаються без прийменника)
|
непрямі
(вживаються з прийменником і без нього)
- Родовий(кого? чого?)
- Давальний(кому? чому?)
- Знахідний (кого? що?)
- Орудний (ким? чим?)
- Місцевий (на (у) кому? чому?)
|
|
Відміни іменників
|
|
І відміна
іменники жіночого, чоловічого, спільного родів, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, (-я): Ілля, суддя, суща
|
з основою на твердий приголосний:
Пара, Ольга
з основою на м'який при голосний:
скриня, богиня
з основою на шиплячий приголосний:
листоноша,каша
|
|
ІІ відміна
іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о; середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини (крім тих, у яких під час відмінювання не з'являються суфікси -ат-, -ят-, -єн-): дядько, кобзар, дівчатко, терпіння
|
- іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним. крім шиплячих: дуб, успіх;
- односкладні іменники на -р: вир, сир;
- більшість іменників на -р: стовбур, явір;
- іменники іншомовного походження на (-ер, -ір, -ор, -ур, -юр): інженер, абажур;
- з постійно наголошеними -ар,-яр,-ир: футляр, ювіляр;
- іменники середнього роду із закінченням
-о: село, місто.
- іменники чоловічого роду з кінцевим м'яким приголосним: край, учитель;
- із суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар, лікар;
- іменники,
- у яких під час відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення: друкар - друкаря, шахтар - шахтаря іменники середнього роду із закінченням -е, -я (без суфіксів -єн-, -ят-): листя, обличчя.
- іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним основи: вантаж, дощ;
- іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності),
у яких під час відмінюван-ня наголос переходить із суфікса на закінчення: вугляр - вугляра, каменяр - каменяра;
іменники середнього роду із закінченням -е при основі на шиплячий приголосний:
ложе.
|
|
III відміна
іменники жіночого роду з нульовим закінченням + іменник мати: паморозь, здобич, піч, ніч, тінь
|
|
|
IV відміна
іменники середнього роду, у яких під час відмінювання з'являються суфікси -ат-, -ят-,
-ен-: каченя, ім 'я, ведмежа
|
|
|
І відміна
|
|
|
однина
|
множина
|
|
|
тверда
|
м'яка
|
мішана
|
тверда
|
м'яка
|
мішана
|
|
Н.
|
Батьківщина
|
Софія
|
вельможа
|
старости
|
гривні
|
листоноші
|
|
Р.
|
Батьківщини
|
Софії
|
вельможі
|
старост
|
гривень
|
листонош
|
|
Д.
|
Батьківщині
|
Софії
|
вельможі
|
старостам
|
гривням
|
листоношам
|
|
Зн.
|
Батьківщину
|
Софію
|
вельможу
|
старостів
|
гривні
|
листонош
|
|
Ор.
|
Батьківщиною
|
Софією
|
вельможею
|
старостами
|
гривнями
|
листоношами
|
|
М.
|
...Батьківщині
|
...Софії
|
...вельможі
|
...старостах
|
...гривнях
|
...листоношах
|
|
К.
|
Батьківщино
|
Софіє
|
вельможо
|
старости
|
гривні
|
листоноші
|
|
ІI відміна
|
|
|
однина
|
множина
|
|
|
тверда
|
м'яка
|
мішана
|
тверда
|
м'яка
|
мішана
|
|
Н.
|
залізо
|
поле
|
плече
|
заліки
|
краї
|
плечі
|
|
Р.
|
заліза
|
поля
|
плеча
|
заліків
|
країв
|
плечей (пліч)
|
|
Д.
|
залізу
|
полю
|
плечу
|
залікам
|
краям
|
плечам
|
|
Зн.
|
залізо
|
поле
|
плече
|
заліки
|
краї
|
плечі
|
|
Ор.
|
залізом
|
полем
|
плечем
|
заліками -
|
краями
|
плечима
|
|
М.
|
...залізі
|
...полі, ...полю
|
...плечі, ...плечу
|
...заліках
|
...краях
|
...плечах
|
|
К.
|
залізо
|
поле
|
плече
|
заліки
|
краї
|
плечі
|
|
IIІ відміна
|
|
|
однина
|
множина
|
|
Н.
|
поташ
|
паморозі
|
|
Р.
|
поташі
|
паморозей
|
|
Д.
|
поташі
|
паморозям
|
|
Зн.
|
поташ
|
паморозі -
|
|
Ор.
|
поташшю
|
паморозями
|
|
М.
|
...поташі
|
...паморозях
|
|
Кл.
|
поташе
|
паморозі
|
В орудному відмінку однини всі іменники III відміни мають закінчення -у (-ю), причому приголосні основи подвоюються; сумішшю, сіллю. Подвоєння не відбувається, коли:
1. Основа закінчується на губний, на щ, р: матір'ю, любов'ю.
2. За збігові приголосних у кінці основи перед -ю: вістю, радістю.
|
IV відміна
|
|
|
однина
|
множина
|
|
Н.
|
собача
|
орлята
|
|
Р.
|
собачати
|
орлят
|
|
Д.
|
собачаті
|
орлятам
|
|
Зн.
|
собача
|
орлят (а)
|
|
Ор.
|
собачам
|
орлятами
|
|
М.
|
...собачаті
|
...орлятах
|
|
Кл.
|
собача
|
орлята
|
|
Незмінювані іменники
|
|
Загальні назви, а також імена людей і власні географічні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосні –е (-є), -і (-ї), -о, -у, -ю, -а (-я): інтерв 'ю, кашне, боа
|
Жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний та -ко, -ло: Світлана,
Попудренко, Надія Кунь, Ольга Кукало
|
Російські прізвища на -дао, -аго, их, -ix, (-їх): Дурново, Чуткіх
|
Складноскорочені слова ініціального утворення: ООН(крім неп, непу,-непом)
|
Незмінювані іменники та іменники, що вживаються лише у множині, на відміни не поділяються.
Кличний відмінок
1. У звертаннях, до складу яких входять два іменники, форму кличного відмінка здебільшого мають обидва слова: пане Іване, пані Ольго, Катерино В 'ячеславівно.
2. Коли поєднуються дві загальні назви, то перше слово — форма кличного відмінка, а друге— форма кличного або називного відмінка: пане лікарю (лікар).
3. Якщо звертання складається із загальної назви та прізвища, то останнє вживається у формі називного відмінка: пане Ковальчук, колего Єрохіна.
4. Чоловічі прізвища на приголосний та -о - відмінюються.
Прізвища, імена, по батькові змінюються за таким зразком:
|
Н.
|
Поліщук Тиміш Іванович
|
Панцьо Іван Якимович
|
|
Р.
|
Поліщука Тимоша Івановича
|
Панця Івана Якимовича
|
|
Д.
|
Поліщуку Тимош-еві (-у) Івановичу
|
Панц-еві (-ю) Іван-у (-ові) Якимовичу
|
|
Зн.
|
Поліщука Тимоша Івановича
|
Панця Івана Якимовича
|
|
Ор.
|
Поліщуком Тимошем Івановичем
|
Панцем Іваном Якимовичем
|
|
М.
|
...Поліщукові Тимошеві Івановичеві
|
...Панц-еві(-ю) Іванові Якимовичу
|
|
Кл.
|
Поліщук Тимоше Івановичу
|
Панцьо Іване Якимовичу
|
|
Н.
|
Шевченко Марія Олегівна
|
Шевченко Сергій Васильович
|
|
Р.
|
Шевченко Марії Олегівни
|
Шевченка Сергія Васильовича
|
|
Д.
|
Шевченко Марії Олегівні
|
ІІІевченк-ові (-у) Сергію(-єві) Васильовичу
|
|
Зн.
|
Шевченко Марію Олегівну
|
Шевченка Сергія Васильовича
|
|
Ор.
|
Шевченко Марією Олегівною
|
Шевченком Сергієм Васильовичем
|
|
М.
|
...Шевченко Марії Олегівні
|
...Шевченк-ові (-у) Сергієві Васильовичу
|
|
Кл.
|
Шевченко Маріє Олегівно
|
Шевченк-о (-у) Сергію Васильовичу
|
Чоловічі прізвища, утворені за допомоги присвійних суфіксів -ов, -ів (-їв), -ви, -ін (-їн) відмінюються, як іменники твердої групи II відміни, але в орудному відмінку вони мають прикметникове закінчення - им. У непрямих відмінках прізвищ на -ів суфіксальне і може зберігатися або переходити в е або в о. У сучасній українській мові обидва варіанти визнаються нормативними.
Н. Якимов
Р. Якимов-а
Д. Якимов-у
Зн. Якимов-а
Ор. Якимов-им
М. при Якимов-і (-у)
Не відмінюються псевдоніми і слов'янські прізвища на е, і (Де, Трублаїні, Леле, Емхе, Роде, Півтора- дні), а також прізвища іншомовного походження на і, е, у, о, наголошені а, я та інші нетипові для української мови закінчення (Беранже, Гете, Руставелі, Петефі, Лотяну, Шоу, Боккаччо, Гюго, Дідро, Золя, Дюма, 'Моравіа, Гамсахурдіа та ін.).
У подвійних прізвищах компоненти змінюються за загальними правилами відмінювання прізвищ: твори Карпенка-Карого, повість Нечуя-Левицького, виступ Милейко-Залузької, але: творчість Драй-Хмари, музика Косг-Анатольського.
Закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни
|
-а (-я)
|
-у (-ю)
|
|
Назви чітко окреслених предметів: олівця, принтера
|
Назви збірних понять: гурту, хору, саду, але гуртка, садка
|
|
Назви істот: студента, Мороза
|
Назви речовин і матеріалів: піску, кисню
|
|
Назви мір, місяців, днів тижня: грама, метра, квітня, понеділка
|
Назви явищ природи: вітру, морозу
|
|
Назви населених пунктів, крім тих, де друга частина співзвучна із загальною назвою: Парижа, Харкова, але Кривого Рогу, Широкого Яру
|
Назви установ, організацій, споруд, приміщень: ліцею, магазину, але гаража, хліва, млина
|
|
Наукові терміни (здебільшого точних наук і мовознавства): синуса, ромба, присудка
|
Назви просторових понять: степу, майдану
|
| |
Назви ігор, танців: футболу, вальсу, але гопака
|
| |
Назви абстрактних понять, процесів: галасу, суму
|
| |
Терміни (здебільшого літературознавчі, хімічні, фізичні): жанру, сюжету, імпульсу
|
| |
Географічні назви: Сибіру, Байкалу, Криму, Бугу, але в назвах річок із наголосом на закінченні — [а]: Дністра, Дінця
|
Деякі іменники можуть мати паралельні закінчення -а(-я) або -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення: моста і мосту, стола і столу, двора і двору, папера (документа) і паперу (матеріалу), каменя (предмета) і каменю (матеріалу) тощо.
Рід деяких іменників
Таблиця родів деяких іменників, що складно визначити за звичайними правилами
Рід іменників
|
жіночий
|
чоловічий
|
середній
|
Спільний
|
|
Туш( фарба)Фланель
Путь
Даль
В’язь
Бандероль
Заполоч
Повінь
Гуаш
Бязь
Перу(країна)
Міссісісіпі(ріка)
Криза
Путь
|
Туш(муз. жанр)Тюль
Степ
Накип
Кір
Купель
Шимпанзе
Рояль
Нежить
Насип
Біль
Сажень
Сибір
Дріб
|
КупеБезе
Видовисько
Дівчисько
Осло (місто)
|
1.На –А, -Я , що означають назви, що даються особам жіночої, чоловічої статі за ознаками або рисами їх поведінки, життя чи характеру діяльностіНевдаха
Плакса
Гуляка
Недотепа
Сіромаха
Бідолаха
Сердяга
2.Незміння прізвища іншомовного походження
Віардо, Кюрі
3. Укр.прізвища на –А типу Коляда,Діброва
|
|
