Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.
Прикметник — повнозначна (самостійна) частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметники називають ознаку
o кольору: синій, жовтий;
o розміру:високий,малий;
o простору:далекий, близький;
o віку:юний, літній;
o смаку: гіркий, кислий;
o зовнішніх прикмет: сивий, смаглявий;
o якості:твердий, м 'який;
o матеріалу: золотий,срібний;
o належність:батьків, тещин;
o запаху: п 'янкий, ароматний;
o внутрішніх властивостей: добрий, щасливий;
o місця: київський, вуличний;
o стосовно до часу:вечірній, денний.
Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника з яким прикметник узгоджується: яскрава квітка — яскравої квітки, яскраві квітки, яскравий малюнок.
У реченні прикметник виступає узгодженим означенням, іноді — іменною частиною складеного присудка. Субстантивований прикметник (який перейшов в іменник) виконує ті самі синтаксичні функції, ще і іменник: Щасливий той, хто має мрію у житті. Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко). Операційне була підготовлена до прийому пацієнта.
|
Прикметники
|
|
Якісні
(ознаки предмета, що виявляються більшою чи меншою мірою)
|
Відносні
(виражають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин)
|
Присвійні
(вказують на належність предмета кому- небудь, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?)
|
|
мила дівчина – наймиліша дівчина
|
сільська вулиця, сьогоднішній день
|
батькове кашне, дівоча коса
|
Прикметники в переносному значенні можуть переходити у розряд якісних, присвійні— у розряд відносних і якісних, якісні — у відносні:
1. Якісні —> відносні — якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну властивість предмета: легка атлетика, сліпий музикант.
2. Відносні —> якісні — якщо втрачають ознаку, що виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо: золотий перстень — золоті (умілі) руки, вишневий сік — вишнева (колір) сукня.
3. Присвійні —> відносні— якщо прикметник виражає не належність предмета істотам, а позначає загальну родову віднесеність: зміїна шкіра — зміїний характер, орлине пір 'я — орлине гніздо, батьківське збіжжя — батьківські збори.
4. Присвійні —> якісні— якщо прикметники вживаються у фразеологізмах: вовча нора — вовчий апетит, левова грива — левова
|
Ступені порівняння прикметників
|
|
Вищий
|
- Проста форма (основа прикметника + суфікси –ш-, -іш-)
- Складена форма (слова більш,
менш + прикметник)
|
добрий — добріший
більш добрий — менш добрий
|
|
Найвищий
|
- Проста форма (префікс най- +прикметник простої форми вищого ступеня)
- Складена форма (слова найбільш, найменш+ прикметник або за допомоги слів від усіх, за всіх, над усе + прикметник простої форми вищого ступеня)
|
добрий —найдобріший
найбільш добрий — добріший за всіх
|
1. Під час творення ступенів порівняння випадають суфікси -к-, -ок-, -ек-: тонкий — тонший, далекий— дальший.
2. За творення ступенів порівняння зазнають змін суфікси -с- + -ш- = -щ-: високий — вищий, а також суфікси -з-, -ж-, -г- + -ш- = -жч-:вузький — вужчий, дорогий — дорожчий, дужий — дужчий.
3. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайдобріший, щонайдобріший.
Від деяких прикметників не творяться ступені порівняння:
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
Прикметники
з префіксами
пре-, за-, над, нра-, архі-, ультра-
|
Прикметники
з суфіксами,
-уват-
(-юват-),-ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -езн, -енн-
|
Прикметники,
утворені складанням і повторенням основ
|
Назви кольорів, що перейшли з розряду відносних прикметників
|
Назви, що означають абсолютний поріг ознаки (не підлягає кількісному виміру)
|
Назви мастей тварин
|
|
пречудовий, ультрафіолетовий
|
чорнявий, малесенький
|
жовтогарячий, білий-білий
|
буряковий, фіалковий
|
німий, босий
|
буланий, гнідий
|
|
Творення присвійних прикметників
|
|
від назв людей І відміни
|
+ суфікс -ин-, причому [г], [к], [х] - > [ж], [ч], [ш]
+ суфікс -їн-, якщо основа слова закінчується на й
|
сестра — сестрин, Солоха — Солошин
Євдокія — Євдокіїн
|
|
від назв людей II відміни
|
+ суфікси -ів-, -їв -ов- або -ев- (-єв-)
|
Андрій — Андріїв, Андрієвого, лікар — лікарів, лікаревого
|
|
від назв тварин
|
+ суфікси -ин-, -їн- або -ач- (-яч-)
|
змія — зміїний,качка — качачий
|
Таня –Танин Тетяна — Тетянин Тетянка –Тетянчи Тетяночка — Тетяноччин дочка — доччин
донька — доньчин донечка — донеччин доня — донин
|
Відмінювання прикметників
|
|
Тверда група
|
з основою на твердий приголосний
|
добрий, мамин
|
|
М’яка група
|
з основою на м'який -н-;
з основою на –й;
прикметники на -шній, -жній, утворені від прислівників.
|
осінній, літній
довговіїй, безкраїй
учорашній, дорожній
|
Окремий тип відмінювання мають прикметники із складовою частиною -лиций: блідолиций, повнолиций,круглолиций
однина множина
|
|
чоловічий рід
|
жіночий рід
|
середній рід
|
|
|
Н
Р
Д
Зн
О
М
|
білолиций
білолицього
білолицьому
як Н або Р
білолицім
…білолицьому
(білолицім)
|
білолиця
білолицьої
білолицій
білолицю
білолицьою
…білолицій
|
білолице
білолицього
білолицьому
білолице
білолицім
…білолицьому
(білолицім)
|
білолиці
білолицих
білолицим
як Н або Р
білолицими
…білолицих
|
|
Прикметники
|
|
Повна
більшість прикметників: повний, ясний
|
звичайні прикметники, якими користуємося щодня:
синя, гарна (закінчення: -а, -я, -у, -ю, -е, -є, -і)
називний, знахідний відмінки, клична форма однини,
множини жіночого та середнього родів:
синяя, гарнії (закінчення: -ая, -яя, -ую, -юю, -еє, -єє, -її)
|
|
Коротка
(незмінна форма) - прикметники чоловічого роду з нульовим закінченням: повен, ясен
|
|
|
