Завдання

ІІ (відбіркового) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади

з української мови та літератури

9 клас

І. Виконайте  завдання:

    1. З’ясуйте, у чому полягає синкретизм і символізм усної народної творчості.  Що в ній символізує тополя, верба, сосна, смерека чи ялина, бузина? Чому ці дерева (кущі) ніколи не садили в подвір’ї побіля хати? Назвіть фольклорні чи авторські твори, в яких використано ці рослини у відповідності з народними уявленнями.

   2. Поясніть, у чому відмінність між байкою і притчею? Розкрийте суть Христових притч про сівача та про таланти. Доведіть їх непроминальну актуальність на прикладах, власного життєвого досвіду.

   3. Повчання Володимира Мономаха його дітям часто називають «заповітом через віки». Чи є обґрунтованою така назва? Що з цього заповіту, на вашу думку, стосується наших сучасників і Вас персонально?

  4. Поясніть, які риси  характерні для літератури й мистецтва бароко. Як ви розумієте вираз „барокова людина”?

  5. З якого твору взяті слова: «…а ще ти м’ягкоспал, периноспал, подушкоспал…, а ще ти м’ясолюбитель, пиволюбитель…, а ще ти кровопрагнитель…» Який художній засіб використовує автор для викриття свого недруга? До якого жанру літератури належить цей твір?

                                                                                                                             15 б.

ІІ. Дайте  обґрунтовані відповіді на запитання.

1. Чи погоджуєтесь ви із твердженням, що сміх – головний герой поеми І.Котляревського „Енеїда”? Підтвердіть або спростуйте такий погляд уривками з поеми.

2. Чому „Енеїду” І.Котляревського називають енциклопедією української старожитності? Аргументуйте свої твердження цитатами з поеми.

                                                                                                                               6 б. 

        ІІІ.   Спробуйте уявити себе на кілька хвилин дослідником-першовідкривачем та інтерпретатором давніх текстів. Подумайте, коли такі віршові тексти могли з’явитися.  Згадайте стильово-стилістичні ознаки (тему, основну думку, римо-ритмічні та мовні особливості тощо). Складіть і запишіть план усного висловлювання «Аналіз поезії «Про женців»                  К. Зіновієва.

       Добре і женці вміють працювати,

         котрі хочуть хліб на зиму надбати. Випаде

 чи ні хоч одна третина,

       заболить, однак, при схилянні спина. І

палимі теж сонцем у роботі,

       аж, бува, цілком потопають в поті. Інший без

води в полі занеможе,

     то такому ти дай рятунок, Боже. Руки у

 женців чорні, як землиця,

     та найгірше те, що чорніють лиця. Іншого

 також лиха не минути -

     перетерплять все це замість покути. Бачиш,

 Боже, сам ти женців страждання,

      їх охорони від того карання.                                                           8 б.                   

 ІV. Запишіть текст. Визначте стиль і тип мовлення. Поставте, де потрібно  розділові знаки та вставте необхідні букви (чи знаки) в словах, зніміть риски. Зробіть синтаксичний розбір речень та виконайте комплексний аналіз (фонетичний, морфемний, морфологічний, словотвірний розбори) підкресленого слова.

      Погожий вечір літнього дня. Повітря духм…яне й син…вато/рожеве. Різнобарвні не/сказа…о/гарні фе…єрверки. Люди веселі, діти радісні. З/від/усюди несеться захоплене Дивись! Дивись! Та ще молодече «Слова Україні!». День             (Н) (н) езалежності справді величне свято. Для нас юних громадян України величніших напевне немає. А в небі місячний диск як золотий щит над моєю мирною (Д) (д) ержавою…трудівницею.

                                                                                                                              10б.                                                                                

V. Розкрийте значення фразеологізмів:

        Не вміти два слова зв’язати;

        Точити патоку з рота;

        За словом до кишені не лізти;

        М’яти слова в роті;

        Словом в десятку поцілити;

        Ні складу ні ладу немає (в словах);

        Говорить п’яте через десяте;

       Ти йому про образи, а він тобі – про гарбузи.

  В яких із цих фразеологізмів народ зафіксував вимоги до мовлення людини? Які саме вимоги?

                                                                                                                                     5 б.

VI. Поясніть, чому:

      а) у словах проміння, знання відбувається подовження приголосних, а в слові гусеня не відбувається?

      б) у словах миттю, річчю – приголосні подовжуються, а в слові честю, скатертю -  ні?

      в) у словах неньці, Люсьці ставимо Ь, а в словах галці, Парасці – не ставимо?

      г) слова знань, століть, знарядь пишуться з Ь на кінці, а слова облич, сторіч,  роздоріж   – без Ь?

      ґ) у словах підв’язати, в’якати, з’явився, черв’як пишемо апостроф, а в словах свято, дзвякнути, дзявкнути, морквяний – не пишемо?

      д) у словах Шиллер,  макинтош, Цимісхій, дизель, Вашингтнон після букв, що входять у «дев’ятку» перед приголосним (на й) пишеться буква И , а в словах Грімм, Діккенс, Кіплінг за цих же умов – буква І ?

      е) чим відрізняється вживання Ь знака в українських та в запозичених словах?

      є) назвіть ту умову подовження звуків, яка стосується всіх без винятку випадків цього фонетичного явища.

                                                         8 б.

VII.  Знайдіть помилки в транскрипції, запишіть слова та за транскрибуйте їх правильно:

              и                                  е

       [б е    ж: урний], [ж ч и ш ч а ї ц´ :а], [в´й е ц:а], [л´й е т´с´а], [к´ і х т´ і ],                                   [с м ´ і й е с: а].

                                                                                                                                   3 б.

                                                                          Всього: 55 балів